Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

з підігрівом

  • 1 посредством

    предл. с род. п. за (до)помогою, за спомогою кого, чого, через кого, через що. -вом чего? - яким способом? за помогою чого? Сделано -вом кого, чего - зроблено за (до)помогою (за спомогою) кого, чого, через кого, через що, зроблено чим. Всё устроено -вом агента - все зроблено за допомогою агента (через агента). Золотят -вом гальванопластики - золотять за помогою гальванопластики. Вырезано -вом очень острого ножа - вирізано за помогою дуже гострого ножа, дуже гострим ножем. -вом микроскопических отверстий жидкость просачивается - через мікроскопічні продуховинки (мікроскопічними продуховинками) рідина проточується (просякає). -вом подкупа, обмана - через підкуп, підкупом, через обману, обманою. Хороших результатов достигают -вом доброты - гарних наслідків досягають добрістю. -вом применения новейших достижений техники - послугуючись найновішими здобутками техніки.
    * * *
    (чего) предл. за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( путем) спо́собом (чого); а также переводится конструкциями без предлогов

    \посредством микроско́па — за допомо́ги мікроско́па

    \посредством перепи́ски — (с кем-л.) за допомо́ги листува́ння, листува́нням

    \посредством обма́на — че́рез обма́н, спо́собом обма́ну, обма́ном

    Русско-украинский словарь > посредством

  • 2 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 3 норов

    1) (обычай) звичай (-чаю). Что город, то -ров - що край, то й звичай; що криниця, то й водиця; всяк молодець на свій взірець; у вас, у Київі, мруть, - до нас ховати не везуть (Приказки);
    2) (характер) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів), (обычно) вдача; срв. Нрав 1. [(Жінка) норовом страшенно непокірна (Куліш). В удови два норови, а в удівця - немає й кінця (Приказка)]. Крут -вом кто - круту (сувору) вдачу має хто; срв. Норовистый. Вести (подводить), подвести кого под свой -ров - натягати, натягти кого на свій копил, підтягати (перегинати), підтягти (перегнути) кого під свій норов. -ров не боров, на убой не откормишь - хоч яка лиха людина, та тобі не скотина: на заріз не відгодуєш. -ров на -ров не приходится - норов на норов не прийдеться;
    3) (у лошади и перен.) норов. [Норов - не хвороба, а тільки хиба деяких коней (Корольов)]. Лошадь с -вом - норовистий кінь. Женщина с -вом - жінка з норовом, норовиста жінка, норівниця (М. Вовч.).
    * * *
    1) но́ров, -у; но́рови, -вів; ( характер) вда́ча

    с \норов вом — з но́ровом

    2) ( обычай) зви́чай, -чаю; но́ров

    что го́род, то \норов в — посл. що край, то й зви́ча́й; що голова́, то й ро́зум; що крини́ця, то й води́ця; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > норов

  • 4 поражаться

    поразиться
    1) вражатися, побиватися, бути враженим, побитим;
    2) вражатися, вразитися чим, дивуватися, здивуватися, чудуватися, зчудуватися з чого; срв. Удивляться. -ться (удивляться) до глубины души - дивом великим дивувати(ся) з чого.
    * * *
    несов.; сов. - пораз`иться
    1) ( чему - удивляться) [ди́вом] дивува́тися, [ди́вом] здивува́тися, [ди́вом] дивува́ти, [ди́вом] здивува́ти (чому́, з чо́го); ( изумляться) бува́ти вра́женим, бу́ти вра́женим (чим)
    2) страд. (несов.) уража́тися, ура́жуватися, поража́тися; розбива́тися; побива́тися; вража́тися; приголо́мшуватися; захо́плюватися; поража́тися

    Русско-украинский словарь > поражаться

  • 5 слово

    сло́во; ( публичная речь) промо́ва

    без ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів

    брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д

    быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин

    в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)

    заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во

    знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во

    иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во

    к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]

    к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]

    на \словова́х — на слова́х

    наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во

    не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів

    нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як

    но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му

    [одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во

    [от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва

    от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом

    пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му

    по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми

    после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)

    сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)

    \словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)

    \словов (\словова) нет в знач. — вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно

    во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва

    \словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву

    \слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом

    со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х

    с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва

    тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)

    Русско-украинский словарь > слово

  • 6 sing

    v (past sang; p.p. sung)
    1) співати

    to sing out of tune — співати неправильно, фальшувати

    2) зустрічати (супроводжувати, проводжати) співом
    3) читати співуче
    4) свистіти; дзвеніти; стрекотати; лускотіти; цвірчати
    5) оспівувати, прославляти
    6) розм. вихвалятися, хвалитися
    7) радіти; тремтіти від радості
    8) розм. признатися у злочині і видати інших
    9) сповіщати, оголошувати

    sing out — а) розм. кричати; б) бити (про годинник)

    to sing small — знизити тон, принишкнути, занепасти духом

    * * *
    I [siç] n
    1) зустріч хорового гуртка; вечір хорового співу
    2) спів; дзизчання ( комарів); стрекотіння; свист ( кулі)
    II [siç] v
    (sang, sung; sung)
    3) проводжати, зустрічати або супроводжувати співом
    5) тріскотіти; дзижчати; скрекотати; свистіти
    6) оспівувати, прославляти
    7) похвалятися, хвастати
    8) радіти, тремтіти від радості
    9) cл. зізнатися в злочині е видати інших
    10) повідомляти, оголошувати

    English-Ukrainian dictionary > sing

  • 7 воспылать

    запалати, запалитися, розпалитись, зайнятися, загорітися (гнівом, коханням); (вульг.) розтроюдитися (коханням до кого = втюриться в кого). Воспылать жаждою работы, деятельности - запалитися до праці, до діяльности.
    * * *
    загорі́тися, запали́тися, запала́ти, зайня́тися; ( вспыхнуть) спалахну́ти

    \воспылать гне́вом — загорі́тися (запали́тися, спалахну́ти, запала́ти) гні́вом

    Русско-украинский словарь > воспылать

  • 8 приплавлять

    I несов.; сов. - припл`авить
    (плоты, баржи) приплавля́ли, припла́вити, приганя́ти [пла́вом] и приго́нити [пла́вом], пригна́ти [пла́вом]
    II несов.; сов. - припл`авить
    ( присоединять плавкой) мет. прито́плювати, притопи́ти

    Русско-украинский словарь > приплавлять

  • 9 парящий полёт

    лі́т пла́вом, полі́т пла́вом

    Русско-украинский политехнический словарь > парящий полёт

  • 10 парящий полёт

    лі́т пла́вом, полі́т пла́вом

    Русско-украинский политехнический словарь > парящий полёт

  • 11 blow

    1. n
    1) подув; подих; порив вітру
    2) звук духового інструмента
    3) звук при сяканні
    4) фонтан кита
    5) розм. хвастощі; хвастун
    6) мет. продувка; бесемерування
    7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур
    8) гульня
    9) кладка яєць мухами
    10) цвіт; цвітіння
    11) розквіт

    ◊ blow job — реактивний літак

    2. v (past blew; p.p. blown)
    1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися
    3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти
    4) пихкати; пихтіти, важко дихати
    5) дмухати; студити
    6) зігрівати (сушити) диханням
    7) випускати фонтан (про кита)
    8) видувати (скляні вироби)
    9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)
    10) розм. курити, палити
    11) роздмухувати (вогонь тощо)
    12) запалювати, розпалювати
    13) бушувати, вибухати гнівом
    14) розм. поширювати (чутки тощо)
    15) розм. обнародувати; проголошувати
    16) заганяти (коня)
    17) розм. хвастати, хвалитися
    18) проклинати
    19) амер., розм. тікати; дременути
    20) розм. розтринькувати; пригощати
    21) розм. нудитися
    22) театр. забути текст (репліку)
    23) розм. програти, проґавити
    24) розм. ліквідувати; знищити
    25) майстерно робити щось
    26) класти яйця (промух)
    27) перегорати (про запобіжник)
    28) мет. подавати дуття
    29) цвісти
    30) перен. процвітати, розцвітати

    □ blow about — розкидати, розвіяти; розкуйовдити

    □ blow away — зносити, понести

    □ blow down — повалити; випускати пару

    □ blow in — несподівано з'явитися; зайти мимохідь; вилетіти в трубу; задути (домну)

    □ blow off — випустити пару; дати вихід почуттям, розрядитися; скаржитися; спускати (воду з котла)

    □ blow on — зрадити, продати (когось)

    □ blow out — задувати, гасити (свічку, лампу); ел. перегорати (про пробку); надувати; роздуватися; лопнути (про шину); роздувати (сварку); припинити роботу; видути (домну)

    □ blow over — перевернути (вітром); минати, проходити (про грозу, кризу тощо); вилітати з пам'яті

    □ blow through — прочищати, продувати (труби, водопровід)

    □ blow up — висаджувати в повітря; злітати в повітря (від вибуху); роздувати; руйнувати, розладнувати; надувати (шину); посилюватися (про вітер); викликати (дощ тощо); лаяти; виходити з себе; фот. збільшувати

    □ blow upon — здувати цвіт (з дерева); позбавляти новизни (інтересу); розм. дискредитувати; наговорювати, нашіптувати, доносити; розм. розголошувати

    ◊ to blow a kiss — послати повітряний поцілунок

    ◊ to blow hopes — розбити надії

    ◊ to blow sky-high — дуже вилаяти

    ◊ to blow one's own horn — хвастати

    ◊ to blow great guns — бушувати (про бурю, вітер)

    ◊ to blow hot and cold — постійно змінювати свої погляди

    ◊ blow high, blow low — що б там не трапилося

    ◊ to blow the gab — проговоритися, видати таємницю

    * * *
    I n

    retaliatory blow — удар у відповідь; відплата

    to administer /to deal, to deliver, to strike/ a blow — завдавати удару; заподіювати шкоду

    2) нещастя, удар долі
    3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі
    II n
    1) подув; порив вітру
    2) звук духового інструмента; звук при сяканні
    4) хвастощі; хвалько
    5) метал. продувка; бесемерування
    6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню
    7) cл.; вiйcьк. перепочинок
    8) = blow out II
    10) cл. кокаїн
    III v
    (blew; blown)
    1) дути, віяти ( про вітер)
    2) гнати ( вітром); розвівати; нестися
    3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)
    4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)
    5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)
    6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)
    7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)
    8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску
    9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)
    10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)
    11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)
    12) бушувати, вибухати гнівом
    15) тринькати ( гроші); пригощати
    16) cл. іти, тікати
    17) cл. програти; проґавити
    18) cл. ліквідувати
    20) театр. жapг. забути текст, репліку
    21) cл. майстерно робити що-небудь
    22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати
    25) курити або вдихати наркотик
    26) заст. розпалювати ( пристрасті)
    27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо
    28) метал. подавати дуття
    29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

    to blow to pieces — розбити вщент; розірвати на шматки

    IV n
    1) цвіт, цвітіння
    V v
    (blew; blown)

    English-Ukrainian dictionary > blow

  • 12 choir-office

    n церк.
    відправа з хоровим співом
    * * *
    n; церк.

    English-Ukrainian dictionary > choir-office

  • 13 doubtingly

    adv
    з сумнівом, нерішуче; з побоюванням, побоюючись
    * * *
    adv
    із сумнівом; нерішуче; з побоюванням

    English-Ukrainian dictionary > doubtingly

  • 14 explode

    v
    1) висаджувати в повітря, підривати
    2) вибухати
    3) руйнувати, розбивати
    4) спростовувати, відкидати
    5) спалахнути (гнівом); обуритися
    6) розпукуватися, розпускатися (про квіти тощо)
    7) виганяти, проганяти
    8) фон. вимовляти з вибухом (про вибухові приголосні)
    * * *
    v
    1) підривати, висаджувати; вибухати
    2) руйнувати, підривати; розбивати, перекидати; відкидати; спростовувати
    3) вибухати ( гнівом); вирватися назовні ( про сильне почуття)
    6) гpaм. вимовляти з вибухом

    English-Ukrainian dictionary > explode

  • 15 roundelay

    n
    1) коротенька пісенька з приспівом
    2) рулади (солов'я); щебетання пташок
    3) хоровод
    * * *
    [`raundilei]
    n
    2) пташині голоси; рулади ( солов'я)

    English-Ukrainian dictionary > roundelay

  • 16 sputter

    1. n
    1) шум, гам, гамір, метушня
    2) швидка безладна мова, белькотання, лепетання
    3) амер. бризки слини
    4) тех. перебої, шум (двигуна)
    2. v
    1) плюватися, бризкати слиною
    2) говорити швидко і безладно; белькотати, лепетати
    3) вимовляти з запалом (з гнівом)
    4) шкварчати, сичати, лускотіти (про сирі дрова, сало тощо)
    5) пирхати, торохтіти, фиркати, чмихати (про мотор)
    * * *
    I n
    1) шум, гамір, метушня
    2) швидка, незв'язна мова; бурмотання, лопотанння
    3) cл. бризки слини
    4) тex. перебої, шум ( двигуна)
    5) cпeц. розпилення, розбризкування; напилювання
    II v
    1) бризкати слиною, плюватися
    2) говорити швидко е незв'язно; бурмотати, лопотати; вимовляти з жаром, з гнівом ( sputter out)
    3) сичати, тріскотіти; фиркати, чхати ( про мотор)
    4) cпeц. розпорошувати, розприскувати; напиляти

    English-Ukrainian dictionary > sputter

  • 17 бегство

    тікання, утікання, утеча, утеки. -во врассыпную - розтіч. Спасаться -вом - тікати, виходити втеком. Скрыться -вом - утеком піти. Обратить в -во - погнати в розтіч. Обратиться в -во - повернути навтіки, навтікача, (насмешл.) накивати п'ятами.
    * * *
    уте́ча; тіка́ння, утіка́ння

    Русско-украинский словарь > бегство

  • 18 вскоре

    незабаром, ускорості (Звин.), незадовго, невзабарі, небавом, небавки, незабавки, незабавом, (вот-вот) затого, (редко) ускорах.
    * * *
    нареч.
    незаба́ром, невдо́взі; ( скоро) ско́ро, шви́дко, незаба́вки, незаба́вом, диал. неба́вом, неба́вком, неба́вці, неподо́взі

    Русско-украинский словарь > вскоре

  • 19 запылать

    1) запалати, (сильно и с шумом) запалахкотіти (-кочу, -котиш) и -котати (-кочу, -кочеш). [Земля затрясеться, небо запалає (Шевч.). Огонь знов запалахкотів (Н.-Лев.). Сухих дров поклав, то як запалахкотіло в грубі (Рудан.)];
    2) (стать огненным, огнеподобным) запалати, заполоменіти, заогнитися, зажаріти. [Небо запалало. Земля під нею запалала, сонечко як мак почервоніло (Квітка). Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Васильч.). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)];
    3) (возгореться: о войне, борьбе, битве и т. п.) запалати, (вспыхнуть) спалахнути; (раскраснеться) зашарі[и]тися, зачервонітися, запашіти, зажеврітися (см. Зардеть, -ся, Раскраснеться). Снова -лала свирепая битва - знову лютий бій запалав. Щёки у нее -лали - лиця у неї или їй зашаріли(ся), запашіли. Он весь -лал - він увесь зашарівся. -лать страстью, негодованием, гневом, ненавистью - запалати, запалитися жагою (пристрастю), обуренням, гнівом, (з)ненавистю (ненавищами). [І почувши се, усі в синагозі запалали гнівом (Єв.)].
    * * *
    1) запала́ти, усилит. запалахкоті́ти, запалахкота́ти; ( распылаться) розпала́тися
    2) (перен.: сделаться ярко-красным) запала́ти; ( от прилива крови) запаші́ти, зашарі́ти

    Русско-украинский словарь > запылать

  • 20 здравый

    1) здоровий;
    2) (перен.) розсудливий, розважний. -вый смысл - рація, добрий розум (иносказ.) олія [Мабуть у тебе в голові більше олії, ніж у нього]. В -вом уме - при добрім розумі, при розумі. Находясь в -вом уме и твёрдой памяти - при доброму розумі і притомним бувши.
    * * *
    1) (разумный, правильный) здоро́вий

    \здравыйый ум — здоро́вий (твере́зий, до́брий) ро́зум, здоро́вий глузд

    2) ( здоровый) здоро́вий, ду́жий

    Русско-украинский словарь > здравый

Страницы

См. также в других словарях:

  • Вом — Характеристика Длина 26 км Бассейн Конда Бассейн рек Иртыш Водоток Устье Юконда  · Местоположение 171 км по левом …   Википедия

  • ВОМ — вал отбора мощности Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ВОМ Всесоюзное общество мотоциклистов 0 организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • вомінити — (возмѢнити) здумати, скласти надто високу думку про себе …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Вом Ритчи — Vom Ritchie Вом Ричи Основная информация Полное имя Стивен Джордж Ритчи …   Википедия

  • вом — [وام] қарз: вом додан, вом гирифтан …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • -вом — [وام] пасванде, ки маънои ранг, гунаро ифода мекунад ва шаклҳои фом, пом ҳам дорад: сияҳвом …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • вомӣ — [وامي] марбут ба вом …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • вомісто — присл., діал. Замість …   Український тлумачний словник

  • воміти — ів, мн., діал. Нудота, блювання …   Український тлумачний словник

  • вомітофобія — ї, ж. Нав язливий страх, боязнь виникнення блювання …   Український тлумачний словник

  • вомітарій — (лат. викидати) Нахилений пандус, спрямований від театрона до арени у давньоримському амфітеатрі …   Архітектура і монументальне мистецтво

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»